• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Історія школи
Минуле, теперішнє, майбутнє... Школа – лише п'ять літер, але як багато вони означають для кожного з нас! Майже 11 років свого життя ми проводимо в її стінах і навіть не знаємо, що пережили вони разом зі своїми вихованцями. Скільки достойних поваги людей виховала й відправила у доросле життя наша друга домівка. Середня школа №1 має довгу та цікаву історію свого життя.


Вона одна з найдавніших у нашому місті. Зі спогадів випускників того часу можна вважати, що СШ №1 була заснована у 1918 році, але це ще не та школа, яку ми з вами звикли бачити кожен день, це була трудова семирічка з російською мовою навчання. Її очолив Анатолій Васильович Богородський. Не маючи спеціально обладнаного приміщення, семирічка оселилася в пристосованій споруді-казармі №1 (поруч із клубом ім. Артема). Неймовірна тіснота вимагала працювати у дві зміни. Звичайно, зустрічалися труднощі, але школу укомплектували належними кадрами.

За рішенням місцевої влади в 1925 році освітній заклад перенесли в приміщення колишньої Шишкінської мийки. Двоповерхова споруда (кожен поверх по 360 кв. м) забезпечила роботу педколективу та учнів у одну зміну. А на місці теперішнього Палацу культури гірників тривало будівництво нового, більш просторого та модернізованого (як для того часу) приміщення. Єдина середня школа була перевантажена. Більше 1200 учнів навчалися у повні дві зміни. Тож у 1936 році вирішено її розукрупнити. Добра половина контингенту перейшла у нове помешкання. Там мала бути школа фабрично-заводського навчання. Новий заклад назвали СШ№1 з українською мовою навчання. Решта контингенту лишилася на старому місці. Заклад отримав назва СШ№2. На жаль, обидві шкільні споруди підірвали фашисти, тікаючи з міста. Не зважаючи на те, що точних даних, як виглядало це приміщення, не збереглося, але зі слів істориків, випускників школи та вчителів ми знаємо, що вона мала 4 поверхи, пишний фруктовий сад, площею 12 га, (це приблизно від ПК гірників до кінотеатру), споруда була у вигляді букви П, а перед входом до школи на місці теперішнього скверу Леніна знаходилась велика клумба з розмаїттям квітів у формі овалу. За школою прибудували спортивний зал, єдиний на той час у Нікопольському районі. Поруч стояла парашутна вежа. У приміщенні підвалу розмістився тир, де учні після занять залюбки проводили свій вільний час. Взагалі, у школі було дуже багато різноманітних гуртків, тому кожен учень міг знайти заняття собі до душі: від вишивання до спорту. Навіть створили гурток для юних льотчиків (філіал від м. Нікополя). Організовувалися спортивні змагання, походи, влаштовувалися театральні постанови та вистави. Наша школа вважалася зразковою на весь Нікопольський район. Пізніше це чудове приміщення було знищено німцями (там вони тримали полонених ), тому його вирішили не відновлювати, а збудувати нове.


На початку березня 1944 року пролунав дзвоник у середній школі №1 (зараз приміщення УПК). Це вже третя будівля, яку зайняла СШ №1 за свою історію.
А з 1988 року переведена у новобудову мікрорайону ім. Ворошилова, де навчаємося ми з вами до сих пір. Гордість школи – її випускники! Їх кількість вже перевищила 5250 учнів, і це не враховуючи тих дітей, що отримали неповну середню освіту та пішли вчитися до інших закладів.


Сьогодні в рідних стінах школи працюють вчителями випускники СШ №1 минулих років: Чорна Н. Л., Маковецька Л. В., керівник гуртка "Веселі нотки” Павлова С.О., заступником начальника Управління освіти працює наша колишня учениця – Мілько А. Г., директором школи №3 є Куржанова Н. І., директором ЗОШ №1 Березицька Н.В. А професію вчителя обрали Харіна О.Д., Койстрик О.О. та інші, які працюють у міських школах №2, 10.

Школа завжди пам’ятає своїх випускників та ветеранів праці: Ткаченко Н. О., Князєву М. М., Смирнову Р.О., Ткач С. І., Малу М. В., Кияшко М. Ф., Стеценко Г. І., Волошину О.Ф., Жданову Т.В., Попович А. І., Савіну З. О., Панову Л.П., Сукачову М. В. , Якименко К. І. та інших. На свята запрошуємо випускників 1941 року – Крамара Анатолія Іларіоновича та Крамар Галину Федотіївну.


З кожним роком СШ №1 розцвітає й оновлюється. Завдяки творчому та енергійному директору Сидоренко С.О. з 1985 по 2012 р. р. відбувалися зміни на краще. Зараз очолює ЗОШ №1 молодий, перспективний директор - Березицька Наталія Василівна. Чудовий педагогічний колектив, учителі завжди з розумінням і турботою ставляться до учнів, разом з ними крокують стежкою знань. За своє існування школа змінила багато приміщень, але завжди в ній панувала творча та дружня атмосфера. З 01 вересня 2016 року школа отримала статус гуманітарної гімназії. Тож пам’ятаймо історію і зробімо нашу школу ще кращою, ніж вона була протягом цих 99 років...
Кiлькiсть переглядiв: 1255

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031